На початку XVIII століття у Станіславові з'явилися отці-єзуїти. У 1720 році на місці згорілої (під час нападу турків) церкви ректор єзуїтської колегії о. Томаш Зеленський розпочав будівництво єзуїтського костелу. Звели святиню у 1729 році.
Однак, внаслідок надто неглибокого фундаменту, у мурах споруди з'явились тріщини, тому у 1752 році його змушені були розібрати.
Наступного ж року приступили до будівництва нового костелу за проектом архітекторів Станіслава Потоцького (дідича міста[1]) та К. Дальке у стилі австро-баварського бароко з елементами класицизму. Шатроподібні завершення двох веж запозичені з гуцульської дерев'яної архітектури. Декор багатого інтер'єру доповнює барочна скульптура головного вівтаря, де знаходяться фігури ангелів, святих і апостолів.
Спорудження тривало до 1763 року. А вже через рік, у 1764 році під час облоги міста російською армією була знищена вежа храму.
Австрійська влада у 1773 році скасувала орден єзуїтів і костел закрила. Поступово споруда занепала.
УГКЦ
В 1849 році храм віддали під греко-католицьку парафіяльну церкву. Із встановленням греко-католицького єпископства церква стала Свято-Воскресінським кафедральним собором.
У XIX ст. єзуїти повернулись до Станіславова і спорудили монастир і костел св. Станіслава Костки.
Наприкінці XIX ст. виконали настінний розпис та ікони відомі українські художники Антін Манастирський і Модест Сосенко.
На реставрацію та художнє оформлення виділяв кошти єпископ Андрей Шептицький, чим значно прискорив справу.
28 січня 1990 — Святовоскресенський катедральний собор повернуто УГКЦ.
Цікаві факти
Сьогоднішня назва катедрального собору Святого Воскресіння була і у головної української церкви міста Станиславова від початку його існування та збудованої ще в 1601 році в с. Заболоття на місці теперішньої синагоги. Про неї згадував мандрівник Ульріх фон Вердум, який відвідав Станіславів у 1672 році.
З 20 вересня 1899 р. по 17 грудня 1900 настоятелем собору, як єпископ-ординарій Станіславської єпархії був митрополит Андрей Шептицький.
Храм було реставровано в 1835, 1885, 1995 та 2003 роках.