с.Глибівка

Згідно матеріалами, які зберігаються в Українському Державному центральному архіві у Львові, перша письмова згадка про село Глибівка припадає на 1652 рік. Однак, у переказах, які передаються з покоління в покоління, йдеться пор те, що село виникло дещо раніше. І що першим його жителем був чоловік на ім’я Глеб, якого і увіковічили у назві села – Глибівка. Але в 1947 році один із чиновників, який мав справу з документами, допустив помилку (кажуть не спеціально, так йому більше подобалось, щоб у назві села була буква И,а не Е), і з тих пір село називається Глибівка.

На території села Глибівка чудовий храм святого Миколая. За переказами, це вже третя церква,збудована мешканцями села за роки його існування. Нинішня споруда, як засвідчують дані обласного архітектури,зведена у 1842 - 1875 роках. У 1953 році церкву комуністична радянська влада закрила і жителі села ходили на богослужіння в інше село Саджава. Пустувала споруда до 80-их років. Врешті під тиском громадськості влада змушена була церкву у Глибівці відкрити. Це сталося 19 лютого 1989 року. То була подія, яку жителі села та його гості пережили зі сльозами радості на очах. Перше Богослужіння у день відкриття церкви відправляв уже покійний отець Ярослав Оцабіна.

Під час Першої Світової війни лінії оборони в селі протягом року тримав хорватський полк. Не всім судилося вижити. Ось так і вийшло, що прихистила Глибівська земля тіла загиблих хорватських воїнів.

Після Першої Світової війни у Глибівку приїжджала хорватська делегація – тоді й відбулося перепоховання біля церкви усіх 51 вояка, могили, яких були розкидані за селом. Поруч стоїть добротний пам’ятник,який хорвати замовили у Відні і в 1919 році на фірах привезли у Глибівку, встановивши у центрі церковного подвір’я. А на церковній брамі прибили меморіальну дошку з написом, як і на пам’ятнику, що тут спочивають 25 загребських і 26 карловіцьких воїнів, які загинули за Батьківщину. Напис закінчується словами «Бог і Хорватія», хорватською мовою.

Пам’ятник і брама збереглися біля церкви і до нині.

Перша двокласна школа була організована у селі Глибівка в далекому 1893 році. Вона знаходилася у звичайній сільській хаті. Дещо пізніше, у 1932 році за кошти громади була збудована п’ятикласна школа.

З Івано-Франківська маршрутками на Гуту чи Солотвин з автостанції №3. Або з Богородчан на таксі. До Богородчан з Івано-Франківська маршрутні таксі відправляються з автостанції №3 щогодини з 7:30 до 18:30.