Маршрут на гору та хребет Синяк (з виходом у Татарів)

Категорія: Турпоходи Дата публікації: 21-06-2015, 14:50

с. Татарів - ур. Женець - пол. Хом’яків - хр. Синяк - г. Синяк - г. Горган Малий - пол. Блажів - пол. Стрімка - хр. Маришечок - дорога Яблуниця-Кремінці - с. Татарівс. Татарів - ур. Женець - пол. Хом’яків - хр. Синяк - г. Синяк - г. Горган Малий - пол. Блажів - пол. Стрімка - хр. Маришечок - дорога Яблуниця-Кремінці - с. Татарів

І гора, і хребет Синяк є дуже красивим місцем у Горганах. Тільки з вершини Синяку найкраще видно найвищий в українських Карпатах Чорногірський хребет із Говерлою, саме звідси можна побачити усім відомий «Буковель», саме тут ростуть і пахнуть надзвичайно мальовничі альпійські луки.

Похід на гору Синяк є дещо складним, проте, прибувши таки сюди, неможливо не надивитися на могутнє каміння, поросле сірим мохом, яке завдяки гірському туману та густому повітрю здається синім-синім. Не дарма гора Синяк носить саме таку назву.

Довжина – 38 км.

Отож вирушаємо:

0 км. ЗС Татарів. Ідемо вздовж колії стежкою на північний захід у сторону Яремчі. Через - 500 м стежка виходить на асфальтовану дорогу Яблуниця-Яремче. На дорозі – наліво.
3 км від ЗС Т. Розвилка доріг: правіше – асфальтована дорога, міст через Прут і дорога на Яремче; ми ж йдемо прямо шутрованою дорогою на Синяк.
3,5 км. Початок урочища Женець. Лісництво і вода, яку можна попити. Місце для привалу і ночівлі, якщо хтось хоче заночувати у карпатських горах.
5,5 км. Зліва потік і дорога. За потоком буде розвилка, на якій лівіше – до останніх хат Женця.
6,5 км. Дорога на підйомі входить в ліс.
7,5 км. Розвилка, на якій повертаємо ліворуч. Невдовзі знову розвилка: прямо – просіка і крута стежка вгору, а направо, куди ми йдемо далі, – чіпаш на полонину Баранячу.
10 км. Полонина Хом’яків. Тут є колиба і питна вода, а також місце для привалу і щоб переночувати. На полонині буде знову розвилка доріг, на якій ми ідемо направо, на захід. Дорога заходить у ліс і хребтом круто піднімається наверх на південний захід. Поступово смерековий ліс поступається заростям альпійської сосни. Дорога закінчується і треба шукати плай між кущами альпійки.

11 км. Висота 1447. Плай повертає на північний захід.
11,7 км. Висота 1537. Альпійка все більше витісняється кам’яними розсипами.
12,5 км. Висота1648 метрів. Спереду довжелезна і грубезна кам’яна стіна. Тут важко з першого погляду помітити стежку, яка ледве вгадується в первозданному хаосі сірих брил. Тут царство доісторичного каменю, покритого сірою шкіркою моху.
13 км. Гора Синяк (1666). Тріангуляційний знак на вершині (для орієнтування). А тепер роздивіться навкруги: на півдні видніє Кукульський хребет, за ним є найвищий хребет Українських Карпат – Чорногірський. А над усіми горами гордо піднімається Говерла (2061, шлях до неї з гори Синяк –26 км) і Петрос (2020). Покриті снігом, ці гори величні і байдужі до всього світу, але все одно привітно зустрічають туристів-мандрівників. А прямо по курсу відкривається голий хребет Довбушанки, схожий до крутої шиї баского коня.

Ідемо далі по хребті. Серед каміння плай ледь вгадується. Пологий спуск.

16 км. Гора Горган Малий (1592). Хребет різко обривається. Схили Горгану дуже круті, із нагромадженням кам’яних розсипищ, особливо з півночі і заходу. Ми продовжуємо свій похід з вершини Горгану вниз, ліворуч, хребтиком на півд. захід.
17 км. Полонина Блажів. Колиба і вода. Місце для причалу і ночівлі. Далі – розвилка доріг на полонині, на якій спускаємося в долину Прутця через урочище Довге Поле і хребтик Маришечек. Дорога на Довге Поле іде з підйомом на захід.

18,5 км. Розвилка на хребтику Довге Поле, ми ідемо наліво круто вниз – на полонину Стрімка.
20 км. Полонина Стрімка, на якій знову є колиба, питна вода та місце для привалу і ночівлі. Розвилки на полонині: на захід – в урочища Під Поломами, Поломи, в долину Гнилиці, на перевал Столи до туристичного притулку (5 км) і в село Бистрицю (18 км); на схід, а тоді на південь – на хребет Маришечок; на схід. На південь хребтиком іде шлях до Гнилиці. Йдемо туди.
24 км. Долина Гнилиці. На розвилці ми повертаємо наліво, на Поляницю (справого боку залишається дорога на перевал, Столи до туристичного притулку і в Бистрицю). Через500 м– розвилка річок і доріг, і ми знову ж таки повертаємо ліворуч на Поляницю і Татарів (справа залишаємо річку Прутець Поповичеський, дорогу в урочище Зарва, на полонину Довга, на старий польсько-чеський кордон і на Закарпаття (3,5 км).
29 км. Лісництво Турківське справа. Місце для привалу і ночівлі.
32 км. Кафе «Колиба». Місце для привалу.
38 км. ЗС Татарів.