Засноване: Перша письмова згадка 1424
Статус: із 1962 року
Площа: 51,80 км²
Населення: 5412
Густота: 104,480 осіб/км²
Поштовий індекс: 78700
Телефонний код: +380 3432
Географічні координати: 48°09′06″ пн. ш. 24°48′49″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 620 м
Водойма: р. Чорний Черемош
Адреса: 78700, Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, м.Верховина, вул. Івана Франка, 3
Голова селищної ради: Мицканюк Василь Миколайович
Перша письмова згадка про нього датується 1424 роком. В давнину ділилося на дві частини: Жаб'є-Ільці та Жаб'є-Слупійка, мало багато присілків: Красний Луг, Кривополе, Волова, Ходак, Віпче, Замагура. У різні часи до ґміни Жаб'я належали села Бистрець, Дземброня, Топільче, Зелене, Явірник, Буркут.
У 1772 році в результаті першого поділу Польщі між Росією, Прусією та Австрією землі теперішнього Верховинського району увійшли до Австрії.
Майнове розшарування, національне пригноблення, посилена експлуатація населення гірських сіл викликали масове незадоволення селян. Своєрідною формою боротьби та виявом стихійного протесту селянства проти існуючого ладу був опришківський рух. Багато жителів села Жаб'є діяли в загонах Олекси Довбуша, І. Пискливого, Пинті, Бойчука, Баюрака. Масовим явищем серед горян стали скликання віча — нової форми визвольного руху кінця XIX століття. В першій половині XIX ст. у Жабйому і сусідніх селах діяли опришки на чолі з М. Штолюком.
Під час Першої світової війни в околицях села Жаб'є та інших сіл точилися бої між австрійцями та росіянами. Багато гуцулів воювали у складі австрійської армії, особливо у легіоні Українських Січових Стрільців.
У квітні 1920 року відбулося селянське повстання (отримало назву «Гуцульське повстання»), яке було придушене польською владою. Учасникам Гуцульського повстання 1920 року споруджено пам'ятний знак.
З 1921 до 1939 року Верховина входила до складу Польщі. 17 вересня 1939 р. на підставі пакту Молотова-Ріббентропа радянські війська вступили на територію Галичини.
Господарство і соціальна сфера
На території Верховинської селищної ради проживає близько 7500 жителів, налічується 2050 дворів. Земельні ресурси, придатні для ведення сільського господарства, незначні: 1347 га сінокосів, 1158 га пасовиськ, ріллі — 40, садів — 20, без рослинного покрову — 93, решта 2199 га — ліси. Це зумовлює структуру господарства селища — переважно лісозаготівля і тваринництво.
У Верховині працюють: районна лікарня, поліклініка, фельдшерсько-акушерські пункти.
Спортивні змагання проводяться на місцевому комплексі «Черемош», також є трамплін для стрибків на лижах, діє спортивна школа.
Освіта
У Верховині працює 9 освітніх закладів, зокрема гуманітарно-прикладний ліцей, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, середня школа-інтернат, загальноосвітня школа І ступеня на присілку Синиці, школа-садок І ступеня, ясла-садок «Сонечко», заочна загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів, дитяча юнацька спортивна школа та будинок школяра.
Культура
«Ось Жаб'є, Гуцульська столиця. Нема, мовляють, села понад Жаб'є, і більшого лиха шукати дарма…» Іван Франко, 1884 рік.
Памятник Шевченку у Верховині
Верховина є центром гуцульської культури. З 1991 року під керівництвом Романа Кумлика (1948–2014) виступає відомий ансамбль «Черемош», розвиваються й інші колективи народної самодіяльності. В селищі діє регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини, а також приватний Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика. Функціонують Народний дім, клуби, центральна районна бібліотека та її філії, районна дитяча бібліотека, дитяча школа мистецтв.
Культові споруди
- церква Успіння Пресвятої Богородиці, УПЦ КП
- церква Святого Юрія Побідоносця, УГКЦ
- церква Святої Анни, УПЦ МП
Туризм
Також у Верховині швидкими темпами розвивається туризм. Функціонує табір та школа рафтингу. Охочі мають змогу спливати на байдарках, рафтах, каяках, сходити на вершини Карпат, рибалити та займатися скелелазанням.
Молоді люди віком до 18 років мають можливість відпочити у дитячому оздоровчому комплексі «Верховина».
Транспорт
З місцевої автостанції курсують автобуси до Івано-Франківська, інших населених пунктів області, а також до Києва та Чернівців. Селищного громадського транспорту, окрім таксі, немає.
Персоналії
- Бощук Володимир Миколайович — український стрибун на лижах з трампліна, майстер спорту.
- Любомир Левицький (Кобильчук) — український режисер.
- Букшований Осип Іванович — сотник Українських Січових Стрільців, командант Легіону УСС.
- Гердан (Заклинська) Олена (1916) — українська поетеса, художник, хореограф.
- Русин Зенон — санітарний четар УГА, учасник Листопадового зриву та походу на Київ-1919.
- Станіслав Вінценз — автор епопеї «На високій полонині».
- Невестюк Яків Іванович — письменник-драматург, лікар.